2002 #1 - Політ коршака, або Повернення «Вія», ПІК (Політика і культура)

ПІК (Політика і культура), 2002, грудень

Вій - це демонічна істота, яка має вигляд старого діда з величезними бровами. Своє ймення отримав через довгі густі вії, що сягали долу. Погляд його може вбити людину, від нього хати провалюються під землю, а на тих місцях виникають озера. Від згубної сили його погляду рятує те, що Вій нічого не бачить крізь густі вії. Але під час концерту-презентації альбому групи «Вій» ніхто, здається, не загинув. Натомість маса людей зачаровано підспівувала в «Очах відьми», «Польоті коршака», «Різдвяній баладі» й інших речах, написаних років може 10-12 тому Дмитром Добрий-Вечір, написаних для власної групи «Вій», яка успадкувала найкращі ідеї «Банити Байди» - формації, створеної двома дуже яскравими - нині кажуть «знаковими» - персонажами київського рок-андеграунду Віктором Недоступом і Дмитром Добрий-Вечір. Ідея, а точніше - музична естетика «Банити», а згодом «Вія», полягала у використанні найпотаємніших струн української душі, фольклору, густо замішаному на язичницьких культах. Не йдеться про примітивний епатаж, який свого часу активно експлуатували металеві групи на рівні бутафорії. Мова про значно глибші речі, генетичне успадковані від пращурів. Це все одно як цвіт папороті, що квітне лише раз серед купальської ночі. Здається, Дмитро відшукав свою квітку - мелодії «Змії», «Туману», «Алілуйї» не відгукуються хіба що в душі глухого. Насправді, в альбомі «Чорна рілля», який презентувався нещодавно, йдеться про історію людства, що починається з «Передчуття катаклізму», а закінчується «Алілуєю». Дмитро стверджує, що всі його пісні - це картинки з буття духу людського, а ще - віддзеркалення його уявлень про українську демонологію та недосліджені паранормальні прояви людської психіки. Усе так складно, а разом з тим - просто. Начебто простий екстатичне монотонний ритм, який спочатку магнетизує, а потім поволі затягує на самісіньке дно підсвідомості. Слова пісень прості до болю, але єдино можливі. Вербальна кристалізація текстів Доброго Вечора настільки довершена, що років через... надцять вони звучатимуть як народні. Треба було бачити Салмана Салманова - колишнього перкусиста «Вія», котрий самотньо сидів за столиком під час концерту із заплюще¬ними очима. Він легенько похитувався ніби в трансі. Він згадував. Згадував усі стежки-доріжки, пройдені-прожиті разом з «Вієм» - групою дуже непростої долі. Влітку 1993 року, після впевненої перемоги гурту на фестивалі «Червона Рута», трагічно загинув барабанщик Дмитро Підлуцький. Його вбивць не знайшли. Дмитра вважали на той час одним із найкращих рок-музикантів і він охоче співпрацював з іншими формаціями. То була жахлива втрата для групи. Власне, альбом «Чорна рілля» присвячено його пам'яті.

Нещодавно група закінчила запис нового матеріалу. Напевно, то буде бомба. Звісно ж, уповільненої дії. Робоча назва альбому – «Колискові для лялькових немовлят».