1999-11-03 - «Багато музикантів, серед ніх і мої друзі, часто використовували мене», Гігієна

Гігієна (модний журнал для відбитої молодьожі), 1999-11-03

Дмитро Добрий-Вечір: «Секс - це продовження моєї пісні»

Розмову записано у червні 99-го в Києві

Дмитро Добрий-Вечір - музикант, лідер гурту Вій. Живе і працює у Києві. Разом із Вієм брав участь у фестивалі «Апокаліпсис почнеться звідси» (Харків, травень 1999)

Дмитре, давай спробуємо провести розмову так, щоби ти не замикався, і щоб у тебе не було якихось сумнівів щодо того, що саме ти скажеш.

Та ніяких сумнівів. Тільки ти не став пиздуватих питань.

ОК, питання номер один. Ви. Наскільки я знаю, брали колись участь у концерті на підтримку УНА-УНСО. Було таке?

Ми навіть з ними працювали десь близько року. Було навіть два турне по Україні. Виступи були у Львові, у Рівному, у Черкасах, інших містах.

Для тебе ці виступи були «ідейними»?

Ні. Просто для мене все, що було проти комуністів, було нормальним.

Дмитре, скажімо, у свідомості якоїсь частини слухачів група Вій асоціюється з фашистськими настроями…

Група Вій? Це хуйня все, ти що.

Тобто ви не є фашистською групою?

В мене є пісня - «Пісня про жидів», це пісня про Бабин Яр. А взагалі, мені здається, ти нас плутаєш із Кому Вниз.

А тебе не задовольняє репутація профашистського музиканта?

Знаєш, я дуже люблю людей, в принципі я пацифіст по натурі своїй. Мені навіть таргана задавити - я це роблю, але мені це неприємно. Я навіть не знаю нічого про Гітлера, не знаю про фашизм нічого, мені це неприємно, справа не в обуренні, справа в тому, що я навіть не знаю, звідки могла з'явитись така асоціація. До речі, ти перша людина, яка мені таке каже.

Але, скажімо ті ж УНА-УНСО завжди були правими.

Річ в тім, що УНА-УНСО до фашизму ніякого відношення не мають, якщо ти знайомий із їхньою програмою. Тобто я зрозумів - ти поставив мені провокативне питання.

А ти купився.

Зрозуміло. Але говорячи про нашу співпрацю з цією партією, я гадаю, не слід робити висновки про нашу політичну орієнтацію. Потрібно слухати нашу музику, наші тексти. А вони до націонал-соціалістичної ідеї жодного відношення не мають.

Але ж ти зрозумієш, що будь-яка політична ідея, скажімо, та ж націонал-соціалістична, може використати під себе будь-що, наприклад, той самий німецький націонал-соціалізм оперував як партійною музикою Вагнера. Коли би українські фашисти проголосили своєю музику Вія, якби ти до цього поставився?

Хіба у нас є українські фашисти?

Ну, якщо би вони з'явились за кілька років і прийшли до влади.

Якби вони прийшли до влади, я би пішов у підпілля, або виїхав до іншої країни.

А якби вони визнали Вій речником своїх ідей?

Вони би цього не зробили, тому що цього не може бути. Тому що націонал-соціалістична ідея не є наскрізною у моїй творчості.

Ну, Вагнер, мабуть, теж не знав, як будуть використовувати його ідеї.

Зрештою, кожну ідею можна підтягнути під будь-яку політичну програму.

Ну ось, якщо тебе так підтягнуть, для тебе це буде образливо?

Образливо.

А використання якою політичною партією було би для тебе необразливим?

А мене політичні партії в принципі не цікавлять.

Але все-таки, якби якась партія прийшла до влади і сказала, що вони йшли до цієї самої влади, співаючи твої пісні. Ти би хотів, щоб яка партія це була?

Таке вже було. Одну мою пісню назвали гімном. Але, який це гімн? Це пісня про нещасну любов: дівчина покохала хлопця, він Ії, пробачте, трахнув, вона завагітніла, потім вона народила дитину і пустила Ії по річці на човні. Ну, якщо це гімн УНА-УНСО, то це нормально.

Тобто, можна сказати, що ти до УНА-УНСО ставишся погано?

Слухай, я до кожної партії, яка є не комуністичною і нефашистською, ставлюся нормально. Але щодо до УНА-УНСО, то я з ними вже роки три не спілкуюся, оскільки ні Дмитра Корчинського ні його дружини в партії сьогодні немає, а спілкувався я саме з ними.

А як ти ставишся до літературної творчості Корчинського?

А я не читав нічого.

Він тобі не давав читати?

Давав, але я не читав.

Дмитре, а ти можеш якось схарактеризувати київський рок-н-рол кінця 80-х, власне, музичне середовище того часу.

Знаєш, на жаль, я не маю достатньої інформації. Оскільки ніколи цим не цікавився, Мене цікавить моя творчість, творчість моїх друзів.

Гаразд, а як ти ставишся до тих публікацій, присвячених Вію, які з'являються останнім часом і в яких кожен автор вважає за обов'язкове наголосити, що Дмитро Добрий-Вечір вже кілька років виконує одні й ті самі речі?

Якби були ті музиканти, з якими я колись грав, було би багато нових речей. Ця криза, вона почалася років п'ять тому з того, що вбили нашого барабанщика. А потім почалася ця катавасія - один барабанщик, другий, третій, в гітариста криша поїхала і так далі.

Дмитре, а ти не думав, що можливо, всі ці пертурбації пов'язані з тим енергетичним зарядом, який іде від вашої музики, взагалі від вашої назви?

Ні, назва тут ні до чого. Розумієш, є музиканти, які грають забагато, є, які замало, а є такі, що грають скільки треба і що треба. У мене в житті так ніколи не виходило. Я завжди грав або багато, або замало.

А ти якось слідкуєш за долею музикантів, котрі грали колись із тобою?

Слідкую.

Ти відчуваєш за якусь відповідальність?

Відповідальність ні. Вони самі зробили свій вибір. Скажімо Салман, який зараз грає у Мандрах, він весь час хотів грати цікаву інтелектуальну музику, а в Мандрах йому дали зарплату. Я його питаю «Салман, ти це хотів грати?» «Ні, але ж вони платять гроші». Так Що ж ти пиздив, пробачте. Він весь час мені пиздів, що ми граємо музику дисципліновану - тут ударчик, тут ударчик, і не більше. А він хотів імпровізації, польоту творчості. А у Мандрах що - є політ творчості? «Підар ти»,- кажу. Але справа не в тому, ладно.

А дійсно, є якась дисципліна у групі?

Знаєш, сьогодні ніхто не хоче грати безкоштовно. Тому, якщо я знаю, що через місяць концерт, я набираю музикантів, ми готуємось, граємо, якщо вони мене влаштовують граємо далі, якщо ні - до побачення. Це звичайно, ненормальний шлях, але в мене немає вибору. Багато музикантів, серед них і мої друзі, часто використовували мене.

А ти не можеш знайти собі молодих музикантів? Скажемо, в тебе є учні?

Учнів немає. Є якісь групи, котрі грають музику, подібну на Вій. Але часто грають колишні музиканти із Вія.

А тобі хотілося би мати якихось послідовників, тобто набрати групу музикантів, і виховати їх, щоб вони і далі грали з тобою?

В ідеалі це було би непогано, але це неможливо.

Дмитре, а ти можеш дати якусь векторну оцінку своєму творчому шляху, тобто це був рух угору, чи рух униз, чи просто нормальний шлях?

Спочатку це був рух угору, потім униз. Зараз рівний рух, але на кілька щаблів нижчий, аніж був.

А можеш назвати причини цього?

Зрештою, все зводиться до битовухи.

У вас за всю вашу історію, з'явився один аудио-реліз - альбом «Чорна Рілля». Але ви були і лишаєтесь, мабуть, однією із найцікавішим українських рок-команд, І вас, зрештою, добре знають. Як ти гадаєш, чому?

Знаєш, є групи, які випускають п'ять - шість альбомів, але їх все одно не дуже люблять, а є такі, як ми - випустять один альбом, але цього досить, щоби їх знали і любили. Я думаю, що ті десять пісень, які є на «Чорній Ріллі». Це непогані пісні.

А ти можеш дати якусь загальну оцінку сучасному рок-н-ролу?

Ти хочеш узнати, хто мені подобається із сучасних українських рок-груп?

Так.

По-перше мені подобається Кому Вниз, по-друге, мені подобається Марійка Бурмака.

В рок-музиці?

Ні, просто в музиці.

А ти бачиш нову генерацію в українській рок-музиці?

Ти знаєш, не бачу. Хіба що мені подобається Юлія Лорд.

Дмитре, повертаючись до нашого журналу, скажи що-небудь гігієнічне.

Я можу хіба що закликати не трахатись з презервативами.

Чому?

Тому що це, як кажуть, те саме, що нюхати квіти через противогаз, За все життя я трахався всього три рази у презервативах. Один раз, десь років двадцять тому, із першою дівчиною, ми хотіли просто спробувати, але нам не сподобалося. Іншого разу це відбулося на вимогу дівчини, яка сказала, що буде трахатися лише з презервативом. Один раз спробував з дружиною, але не сподобалось ні їй, ні мені, і я таких експериментів більше не робив. Я розумію, що треба боятися СНІДу, гонореї і сифілісу, але треба знати, з ким трахатись.

Тобто, ти виступаєш за певну сталість у стосунках між партнерами?

Ні. Я скажімо, розумію, що не можна вимагати від кожної жінки, яку ти трахаєш, справки з вендиспансеру, але без ризику, ти ж розумієш, нічого не буває.

Тобто, тобі більше подбається спонтанний секс?

Я не люблю трахатися без почуттів, розумієш. Я люблю кожну дівчину, з якою трахаюсь. Може ненадовго, але люблю.

Ти звертаєш увагу на техніку сексу?

У мене все залежить від почуттів. Якщо мені подобається дівчина, то я роблю дуже багато для того, щоби їй було добре. Для мене головне, щоб дівчина скінчила.

А якщо дівчина може скінчити саме за рахунок техніки, тобто, вибору якихось позицій, зовнішніх обставин і так далі. Одним словом, ти можеш кінчити, а вона ні.

А такого не буває у мене.

Взагалі?

Жодного разу не було. Це на рівні підсвідомості. Я підсвідомо розумію, що їй потрібно. Для мене секс це творчість. Це продовження моєї пісні. Чого я і вам усім бажаю.

Гігієна

оригінал статті