2002-12-06 - Свято року, Слово Просвіти

Слово Просвіти, 2002-12-06 #49 (165)

«Не будь як всі - слухай справжню музику» - девіз фестивалю Рок-екзистенція. Та й назва з філософським присмаком відповідає цьому заклику, по ж екзистенція - то унікальне особистісне єство людини, її духовна неповторність. Таке серйозне наймення зобов'язує до нетривіального та оригінального характеру дійства. Справді, основні критерії, якими керуються організатори заходу - це самобутність і несекундарність, авторський, близький до національної культури, репертуар гуртів-учасників. Таким чином, Рок-екзистенція прагне відобразити і розкрити таке цікаве явище, як феномен українського року. За словами організаторів, на відміну од інших фестивалів змагального плану, Рок-екзистенція відкриває не тільки нові імена, а й тенденції в українській рок-музиці.

Дещо про зміни в проведенні фестивалю. Зокрема, він остаточно «пропишеться» в приміщенні, мабуть все в тому ж ПК КПІ (на відміну од перших двох, які проходили на території НВЦ). Взагалі-то це справжнє насилля - проводити рок-концерт у залі з кріслами, бо ж таку музику сприймають не тільки вухами, але й ногами (хіба ж можна всидіти під тих же ВВ, ГАЙДАМАКІВ, МАНДРИ - довелося підстрибувати на своєму сидячому місці, а найактивніші купчилися попід сценою). Проте в приміщенні можна зробити якіснішим звук та запис, адже було вже випущено дві СД-збірки (Рок-екзистенція-97 та 2000) і планується видати ще одну, зафіксувавши цьогорічні виступи. Мета такого аудіо-документування найкращого, що прозвучало на двох фестивальних концертах - розширення не такої вже й чисельної (у порівнянні з армією прихильників музичного мотлоху з найбільшого ближнього зарубіжжя) аудиторії слухачів української альтернативної музики. На більшість з ТБ-каналів та FM-радіостанцій у даній ситуації годі сподіватися (ось тільки ТРК Золоті Ворота показують нам телеверсії фестивалю). Зустрічі з Рок-екзистенцією стануть рідшими - тепер вона постійно проводитиметься раз на два роки. Організатори пояснюють це тим, що за рік нічого нового в музичному житті не трапляється. Може воно й так, та хочеться побачити і почути живцем хоча б наших «ветеранів» - головним чином всі беруть участі. у таких збірних «збіговиськах», а сольники - то вже надзвичайна подія. У планах на майбутнє Рок-екзистенції - влаштування фестивальних турів по Україні або ж проведення заходів у різних містах.

Тепер власне про музику (майже 10 годин живого звуку за два дні) - почули ми і «старих» і «нових». Дебютантів з величезної кількості претендентів відбирала прискіплива експертна комісія. Репертуар, відповідно до формату фестивалю - україномовний. Щодо музичної частини, то тут, звичайно, важче створити щось принципово оригінальне, та ще й на основі українського мелосу, при цьому не наштовхнувшись на порівняння з кимось із грандів нашого або ж їхнього Року. Сподіваємося, що у нових (порівняно) груп ще буде час віднайти своє власне обличчя, оскільки перші кроки в цьому напрямку вже робляться. Хоча... Дехто з молодих та перспективних гуртів, які колись «засвітилися» на найбільшій (за кількістю учасників і терміном проведення) Рок-екзистенції-97, десь зникли, не витримавши негараздів сьогодення. Деякі ж групи досі перебувають у статусі «нових» чи «молодих» (як от ДАТ, ДЖЕК О'ЛЕНТЕРН або КРИХІТКА ЦАХЕС) не через свій вік, а через свою невідомість для широкого загачу (дається взнаки нерозкрученість та ігнорування української культури багатьма мас-медіа).

Звичайно, на фестивалі були приємні моменти. Практично всі зі знаних та улюблених учасників заграли щось свіженьке, і зрозуміло, щось вже чуте і впізнаване з перших акордів. ПЛАЧ ЄРЕМІІ поностальгував з піснями В. Івасюка і поінтригував невідомими поки речами. ВІЙ, як завжди, займався музичним чаклуванням. МАНДРИ в перший день, а ГАЙДАМАКИ - в другий довели зал майже до стану кипіння. Ну а про божевілля, яке влаштовує ВВ на своїх виступах, і так майже всі знають. Були й несподіванки. Серед них - ЧОРНИЙ ВЕРЕСЕНЬ, де дві дівчини-грузинки співають українською мовою (за метким висловом ведучого, український музичний націоналізм стає все більш інтернаціональним). МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ представив спільний з Віктором Морозовим проект «Афродизіяки» (з яким вони вже зробили рейд по київських клубах). КОРОЛІВСЬКІ ЗАЙЦІ присвятили собі кавер-версію «Пісні про зайців» (тієї самої) українською мовою і, зрозуміло, в роковій обробці (а крім цього прозвучала ще й зовсім свіжа добірка пісень). Дебютували на Рок-екзистенції і одразу як хедлайнери першого дня СКРЯБІНи (які останнім часом перетворилися на рок-гурт з жорсткими текстами і музикою). Серед неприємних несподіванок - із невідомих причин не відбувся запланований виступ КОМУ ВНИЗ. Взагалі ж попри зауваження, які можуть виникнути, дивуєшся наполегливості і витривалості наших рокерів. Справжній рок в умовах тотальної комерціалізації та опопсіння перетворюється на вигнанця, а якщо він ще й український - то це взагалі подвійний маргінал за сучасного стану речей. Шкода, але український рок знають і люблять невелика кількість поціновувачів (причини наведені вище). Але ж таких «не як всі» не може бути багато...

2002-12-06 - Свято року, Слово Просвіти #49 (165)