2009-04-24 - Багато літер замість рецензії, sumno.com

sumno.com, 2009-04-24

Трохи історії

Гурт Вій й усе, що з ним пов'язано, особисто у мене, завжди буде асоціюватись з тими людьми, які не беручи участі у масштабних «забігах», все одно приходять першими. Вони абсолютно відкриті і зрозумілі, не приховують своїх ідейних суперечок в колективі, своїх розлучень і, як наслідок, злук. Саме через те, що в історії гурту був період, коли розпався творчий тандем фронт-мена Дмитра Добрий-Вечір і менеджера гурту - Сергія Литвинюка, зараз ми не можемо спостерігати ідеальної і об'єктивної картинки інформаційного ресурсу Вія. Проте, ми можемо спостерігати як щодня тут кипить і вирує інформаційне музичне життя. Усі ми добре знаємо, що переможців не судять, але, чи судять піонерів?... Бути першим на початку, не менш складно, а, може, і набагато складніше, ніж бути першим у підсумку. Беручи участь у щоденних інформаційних перегонах і, тим паче, беручи участь у нашому українському музичному бізнесі (для прикладу, обізвемо це так) дуже важко не лише втриматись на плаву, а й зберегти бодай частину тієї енергії, що на початку змушує усіх творчих людей рухатись вперед. Я не знаю, наскільки сайт гурту Вій готовий брати участь у «перегонах за звання кращого сайту», приміром, місяця травня. Я не впевнена, що музика гурту Вій могла б конкурувати з релізами і концертними турами інших, більш молодих і більш розкручених на телевізії гуртів. Мені так само не відомо, чи потрібно це самим вієвцям... Але, я переконана, величезна кількість українських меломанів, вже багато років є читачами і користувачами саме цього ресурсу, а ще більша кількість інтернетівської молоді знає, хто такий Сергій Литвинюк ( Sergey Little ) - його розробник і дизайнер. Мені подобається, як працює ця людина, це щоденна серйозна праця. «Вони усі мої друзі», - скаже Сергій про будь-кого, з ким хоч раз перетинався в мережі, жодного нашарування мудростей і жодного натяку на бекґраунд. Це не той адміністратор, який дозволить собі проґавити чийсь лист або якусь важливу інформаційну подію, а перш, ніж спілкуватись, ще й вибачиться за свою «російську»)))

Ближче до тіла

Звичайно, для котрихось користувачів інтернету найбільш важлива функціональність музичних сайтів, їх іноваційність і швидкість гортання сторіночок. Коли ти дізнаєшся про щось вперше, головне не втратити наснагу продовжити свій дослід. У цьому сенсі, художність дизайну і авторський підхід відіграють величезну роль. Тут усе логічно і послідовно. У гурту Вій, треба визнати, дуже вдала назва, вона надзвичайно символічна. Містика, українська міфологія, справжній гоголівських дух - усе це присутнє в музиці, текстах ватаги, в їхньому щоденному житті, присутнє воно й на сайті. Тут немає жодних суперечностей між формою та змістом: чорно-біле тло, розбавлене місячним світлом і яскравими червоними написами.. Не можна не помітити схожість мальованого Вія, що зустрічає нас у «Новинах», із самим гуру язичницького рок-н-ролу - Дмитром Добрий-Вечір)). Усі розділи сайту щедро пересипані такими ось дотепними дизайнерськими витворами, авторськими малюнками і світлинами, а, головне, що усе це просякнуте язичницькою, українською еклектикою, з якої, власне, все і починалось... Не потрібно зайвий раз розповідати, що творчість гурту Вій позбавлена комерційної основи. Музиканти завжди писали такі пісні і грали таку музику, яка, перш за все, подобалася їм самим, а як не було натхнення, не писали і не грали нічого)). Розділи «Інформація» та «Міфологія» стануть у пригоді тим, хто буде знайомитися з творчістю ватаги вперше. Спочатку була Баніта Байда, ні, спочатку, як водиться, було слово)), був відомий твір Миколи Гоголя і бажання робити якісну українську музику. Взагалі, вієвцям звично в усьому бути першими. Їхній сайт був одним із перших сайтів музичних гуртів в Україні. Перший варіант розробив тодішній гітарист гурту Олексій Довжок, у той час до роботи приєднався і теперішній менеджер гурту - Сергій Литвинюк. Існує історія про те, що нехитрий касетний запис з музикою Вія врятував йому життя, а потім це життя проросло справжньою чоловічою і людською дружбою з Дмитром Добрий-Вечір та іншими учасниками ватаги. Менше з тим, простенька візитівка на безкоштовному хості з часом переросла у потужний інформаційний ресурс на власному сервері. В українській мережі саме Вій вперше оголили етнічне і міфологічне коріння своїх текстів, усе те, що їх надихає і чим би вони хотіли поділитись зі своїми прихильниками.

Факти і міфи

На цьому експерименти не закінчувалися. Сергій вперше серед усіх керманичів музичних сайтів запровадив практику викладу мп3-записів у належній якості в розділі «для завантаження музики» і не думайте, що це так просто і що музиканти завжди мають право на виклад своїх пісень, особливо «на дурничку». «Про дурничку» розповість розділ «Крамниця»)) Також, вперше була запроваджена практика щоденного! оновлення контенту, включно з усіма публікаціями, радійними і телевізійними інтерв'ю, звітами про концерти... Якщо на сайтах одних музичних ватаг ви прочитаєте лише дещицю друкованого мережевого слова, то раніше на сайті гурту Вій можна було знайти практично усе, що будь-коли про них писали, звітували і обточували ляси на музичних форумах... Навіть зараз, гортаючи цей сайт можна дізнаватися не лише новини зі штабу гурту, а й отримати яскраву картину усього українського музичного середовища. Тут висвітлюється найменші події, пов'язані як з теперішніми, так і з колишніми учасниками ватаги, не говорячи про всеукраїнські фестивалі, записи платівок і різноманітні культурно-музичні акції. Концерти, фотозвіти,..., під крилом цього ресурсу зріс не один десяток мистецьких проектів - від казок Сашка Лірника до першого! в Україні триб'ют-альбому і власних сольних проектів теперішніх і колишніх вієвців. Зараз ця практика поступово поновлюється, що не може не тішити. «Там багато цікавого» вже стало фірмовою ознакою того, що увесь контент на сайті є 100% свіжаком або, як реанімування публікацій десятирічної давнини, - 100% раритетом! Для людей, що цінують зміст і якість інформації, культурологічну цінність публікацій на сайті гурту Вій неможливо переоцінити. Залишається побажати лише відновлення бувшого величезного архіву друкованого і мережевого слова, з якого я у свій час дізналася дуже багато цікавого і в якому (поки що) зникли і мої перші музично-аналітичні потуги та факти підтвердження дуже багатьох цікавих історій. Як, наприклад, що Сергій Жадан у свій час обіцяв написати для Вія цілий альбом текстів, взяв касетку з музикою і зник у невідомому напрямку))) Дмитро Добрий-Вечір каже у таких випадках: «Гоголь водить», - тому сайт вже встиг обрости міфами і історіями не менше, ніж художній персонаж відомого твору)). З легкої руки Сергія тут усе оновлюється і перероблюється мало не щороку. Сайт здобув десятки друзів і камрадів, нещодавно з'явився і розділ для персонального блогу Дмитра Добрий-Вечір.

І на цьому слові ... )))

Для наших українських музикантів, які щодня натикаються на скелі байдужості та рифи буденності дуже важливо не стесати об них свого таланту і бажання працювати. Не розчарувати тих, хто протягом всього довго шляху підтримував, подавав струни і воду, допомагав міняти світ і шини на слизькій дорозі. Поки що вієвцям усе вдається і, мабуть, все одно, чи хтось визнає їх сайт кращим, я можу сказати, що у свій час він справив на мене величезне і інформаційне, і естетичне враження, а інтелігентній манері спілкування Сергія у мережі, я до цих пір вчуся)). На його доброму прикладі виросло ціле покоління таких самих небайдужих і ідейних людей. Мабуть, головне, не те, хто з них буде першим, а те, що місія української рок-музики таки триває, а з нею триває і історія ще одного файного інформаційного ресурсу. У цьому сенсі жодні «багато літер» вже нічого не змінять, залишається сподіватись, що вони принаймні, зможуть додати фарб і «бонусів» і без того хорошій справі!

Галочка Blackbird

оригінал статті