Ваше Ім'я:
E-mail:
Повідомлення:
Перевірочний код
Код на картинці:

Інфо:

- Райдер групи Вій (включає в себе технічний та побутовий райдер)

- Прес-реліз групи Вій

- Наш логотип: формат AL [zip], формат EPS [zip]

Музичний марафон: «Концерт для Асіка» в ROUTE 66, 2011.10.17

2009.04.09

Зірки для внутрішнього користування, Галицький Кореспондент, #13

Веселий Роджер шоу-бізнесу, Галицький Кореспондент, 2009-02-19 #6

Сергій [Little] Литвинюк, менеджер групи «Вій»:

З одного боку, «залізна завіса» начебто давно зруйнована і українські виконавці все частіше з'являються на світових концертних майданчиках. Але з іншого - ця сама «завіса» є... Тому що більшість наших виконавців, виступаючи за кордоном, все ж більше працюють для української діаспори. Ті ж самі артисти і в Україні теж збирають майдани та майданчики. Діаспору можна зрозуміти, вона ностальгує... Чому ж популярні в Україні артисти не цікаві «аборигенам» Європи, Америки etc.? Можливо, ми ще не доросли до глобального виходу на світову сцену. Але ж працюють на великих міжнародних фестах і заходах деякі наші команди («Гайдамаки», «Кому Вниз», «Перкалаба», «Піккардійська Терція»...), отримуючи схвальні відгуки від авторитетних ЗМІ. Професіоналізм, грамотний менеджмент... та й музика в них цікава! Ось для них «залізна завіса» впала, а міністерство культури - це вислів з підручника історії. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що дійсно конкурентноздатні виконавці (не зі своєї провини) досить рідко виступають на батьківщині. І справа тут не в гонорарах. «Внутрішньоринкові зірки» коштують значно більше. Скласти конкуренцію чиновникам від культури, які вирішують, хто буде виступати, дуже і дуже проблематично. Та й головний критерій вибору виконавців - не якість, а родинні (чи якісь інші) зв'язки... Вони не хочуть чи не можуть зрозуміти, що культурна самоізоляція ні до чого доброго не приведе...

«Радіо Україна»