Вистава «Вій» - Театр української традиції «Дзеркало», 2007
Театр української традиції «Дзеркало» розпочав свій творчий шлях на початку 80-х років як театральний гурт київського андеграунду у підвалах будинку на Татарці, де брати Володимир і Віталій Петранюки згуртували навколо себе робітничу молодь, яка прагнула мовою театрального мистецтва долати атмосферу задухи, що панувала в тоталітарній країні.
За чверть століття театр на чолі з режисером Володимиром Петранюком, здобувши широке визнання та переживши нелегкий період перебудови, помандрував світом: виступав у Лондоні та Новосибірську, Парижі й Варшаві.
2004 року повернувся до Києва, де сконцентрував сили на новому напрямі - відродженні духовного спадку рідного народу, втіленні етнічних та фольклорних образів у музично-драматичних виставах і з першого січня 2006 року розпочав здобувати розголос як театр української традиції «Дзеркало».
Вистава «Вій»
Присвячена 200-річчю від дня народження М.В.Гоголя. Це сценічна версія найзагадковішого генія і містифікатора - повісті «Вій». Таємниця української долі, щастя та нещастя нашого народу, джерела ненависті та фатальна любов - все це приховано у сценічному вертепі. Глядачі мимоволі втягнені у демонічний вир історії кохання панночки - відьми і смерті романтика Хоми Брута протягом трьох містичних ночей, коли ми вже не зможемо зрозуміти, де закінчується реальне і починається потойбічне. У виставі лунають пісні культової київської групи Вій. Тривалість вистави - 2,5 год. (вистава на 2 дії з антрактом).
Володимир Петранюк:
Вій - це загадка української долі. Вій. Цей страшний потвір, якого ви не знайдете ніде, ні в якихсь енциклопедіях. Не знайдете відповіді, власне, - хто це є? Ким є цей потвір? - Він невидимий. Цей потвір нас переслідує все життя. Я думаю, що це б непогано було всій Україні, поставити Вія і відповісти на питання: «Де джерела нещастя нашого українського народу?»
Фотохроніка
Публікації
- 2007-03-06 - «Вій» у «Дзеркалі», Вечірній Київ
- 2007 - Театр «Дзеркало» - прем'єра вистави «Вій», rock.kiev.ua
- «Вересневі самоцвіти» театру української традиції «Дзеркало», ukrtrad.at.ua






