КОКА - не всегда, Новый Рок-н-Ролл, 1997 #1

ВОЛОДЬІМЬІР НАКОНЕЧНЬІЙ... Это, безусловно, большой человек. Он чем-то похож на индейца, на вождя. И ВЛОДЕК на самом деле вождь. Вождь в меру харизматический, имеющий свое племя, которое обитает в своеобразной резервации. Имя Большого человека (и в буквальном смысле тоже) В.НАКОНЕЧНОГО, украинца в Польше, мы в Украине узнали где-то в конце 90-х - благодаря уже легендарному фанзину ВІДРИЖКА. Это издание изменило мозги многим украинским аборигенам... Вскоре совместно с АНДРЕЕМ МАРУШЕЧКО В.НАКОНЕЧНЬІЙ создал организацию, получившую название КОКА, впоследствии превратившуюся в нечто типа лэйбла. КОКА начала с переменным успехом, но неизменно высоким качеством и хорошим вкусом - заниматься записью и тиражированием на кассетах самой интересной музыки made in Ukraїna. И вот издан первый альбом на CD - ПІСНІ УКРАЇНСЬКИХ СТЕПІВ ансамбля аутентичного фолка ГІЛКА. Это и стало хорошим поводом для встречи с В.Н.

- Чому ти видав ВІЯ, чим керувався при відборі?

В.Н. ВІЙ - це перш за все дуже вдале і цікаве насичення мейнстрімових форм джерельним корінним мелосом, це зроблено на найкращому світовому рівні. У фундаменті цього всього лежить український фольклор, і для багатьох наших груп це є характерним, здебільшого, на підсвідомому рівні. Тому я почав згодом видавати етнічну українську музику - і вже найближчим часом вийде другий альбом ГІЛКИ.